Чи встигне Україна слідом за Тбілісі: Києву доведеться натиснути, щоб опинитися з Грузією разом в Альянсі

В 2008 році на саміті в Бухаресті Альянс прийняв рішення, що Україна, як і Грузія, будуть членами НАТО.

Процес загальмувався з приходом до влади Віктора Януковича, який пішов на поводу у Російської Федерації, визначивши позаблоковий статус зовнішньополітичним пріоритетом України, повідомляє Апостроф .

Але після Революції гідності, а особливо анексії Росією Криму та розв'язування нею війни на Донбасі, Верховна Рада в грудні 2014 року скасувала позаблоковий статус України, а згідно з новою редакцією Воєнної доктрини України, Київ поставив пріоритетним завданням поглиблення співпраці з НАТО. Крім того, курс на повноправне членство в НАТО і ЄС закріплений в Конституції.

У березні 2018 року Україна отримала статус країни-аспіранта НАТО, а в червні 2020-го НАТО надало Україні статус партнера розширених можливостей.

Правда на відміну від Грузії, Альянс поки не давав настільки відкритих посилів про готовність до членства, але Сергій Джердж вважає, що рішення про прийняття обох країн в НАТО буде одночасним.

«До нас можуть бути більш обережними, оскільки на території Грузії конфлікт з Росією знаходиться в глибоко замороженому стані, а у нас російсько-українська війна триває. Але все одно це можливо, і, ймовірно, і Грузію, і Україну розглядатимуть одночасно, якщо буде консенсус в НАТО, а ми продовжимо курс на зближення з Альянсом. Але говорити про якісь терміни, поки не можу. Може трапитися якийсь вдалий геополітичний момент, що це все прискорить процес прийняття України і Грузії в Альянс», – вважає аналітик .

Більш песимістично щодо України налаштований Бачо Корчілава. На його думку, поки у нас не будуть проведені глибинні реформи у ЗСУ, то чекати запрошення не варто. Але якщо робота над реформами продовжиться, то членство Україна зможе набути в найближчій перспективі.

«За наявності політичної волі Україна зможе стати членом НАТО через 5 років, а для Грузії - через 1,5 роки», – сказав він.

Правда, з реформами у нас все не так гладко, вважає Петро Гаращук. На його думку, правова, економічна і військова сфери у нас далекі від стандартів НАТО і Грузія просунулася в цьому плані набагато далі, ніж Україна.

Але і це не головне. Як уже говорив Микола Капітоненко, НАТО не хоче вступати у війну з Росією, а ризик військового конфлікту на території України великий: «Навіть якщо ми раптом відмовимося від Криму і від окупованих територій на Сході, нас не приймуть не тому, що ми б хотіли повернути ці території за допомогою сил НАТО, а тому, що є ризики подальшого зіткнення».