Будапештський меморандум. 25 років тому Україна відмовилась від ядерної зброї в обмін на гарантії безпеки

Міжнародна угода надавала Україні гарантії безпеки, а країни-підписанти обіцяли «поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України»

Рівно 25 років тому в Будапешті був підписаний Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, за яким в обмін на відмову від ядерної зброї Україні були надані гарантії дотримання положень Заключного акта НБСЄ, Статуту ООН і Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.

Він був підписаний 5 грудня 1994 року лідерами України, США, Росії та Великої Британії, повідомляє Главком.

Згідно з Будапештським меморандумом, Україна добровільно позбулася третього у світі ядерного потенціалу і стала без’ядерною державою. Жодна з країн так і не ратифікувала цей документ, посилаючись на одне з його положень, за яким він набував чинності з моменту підписання.

 Згідно з Меморандумом США, РФ і Велика Британія зобов'язалися:

поважати незалежність, суверенітет та існуючі кордони України;

утримуватися від загрози силою, її використання проти територіальної цілісності/політичної незалежності України; ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти неї, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН;

утримуватись від економічного тиску, спрямованого на те, щоб підкорити своїм власним інтересам здійснення Україною прав, притаманних її суверенітету, отримати будь-які переваги;

домагатися негайних дій з боку Ради Безпеки ООН з метою надання допомоги Україні, якщо вона стане жертвою акту агресії чи об'єктом погрози агресією з використанням ядерної зброї;
не застосовувати ядерну зброю проти України, крім випадку нападу на них самих, їхні та підопічні території, збройні сили, їхніх союзників;

проводити консультації у випадку виникнення ситуації, внаслідок якої постає питання стосовно цих зобов'язань.

Франція і Китай, два інших учасника Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, надали аналогічні гарантії, зробивши відповідні заяви, але не поставили свої підписи під Будапештським меморандумом.

Згодом питання про статус меморандуму та за його перегляд виступав президент Віктор Ющенко, проте так і не була скликана міжнародна конференція для підготовки нового договору про гарантії безпеки і заміни Будапештського меморандуму.

Саме цим скористалась Росія, коли 1 березня 2014 року Рада Федерації дозволила використання Збройних сил Росії на території України, анексувавши Крим.

Після «референдуму» 16 березня 2014, що був проведений у Криму та Севастополі всупереч українському законодавству, в ході якого на більшості виборчих бюлетенів було засвідчено вибір за входження Криму до Росії, остання розпочала офіційний процес прийняття Криму до свого складу. Цей процес увінчався підписанням договору «про прийняття до Російської Федерації Республіки Крим і утворення в складі Російської Федерації нових суб'єктів», що був ратифікований державною думою Росії 21 березня 2014 року, а 11 квітня 2014 Республіка Крим і місто федерального значення Севастополь були включені до переліку суб'єктів РФ в Конституції Росії.

17 грудня 2015 року на щорічній пресконференції Володимир Путін визнав наявність російських військових котрі виконують військові завдання на території Донбасу: «Ми ніколи не казали, що там немає людей, котрі займаються рішенням певних питань там, в тому числі і у військовій сфері, але це не значить, що там присутні регулярні російські війська. Відчуйте різницю».

Представники Міжнародного громадського руху за деокупацію Криму і солідарність з кримськотатарським народом #liberatecrimea, а також інших організацій у четвер, 5 грудня, планують провести пікети під посольствами країн-підписантів Будапештського меморандуму. Акції відбулися біля посольств Російської Федерації (о 10.00), США (об 11.00), Франції (о 12.00), Великої Британії (о 12.40) та Китаю (о 13.20).