Україна хоче розширення представництва в Радбезі ООН та відмови від "права вето"
Україна виступає за ширше представництво східноєвропейських держав у Раді Безпеки ООН та поступову відмову від використання "права вето".
Як передає власний кореспондент Укрінформу в Нью-Йорку, про це в понеділок заявив постійний представник України при ООН Володимир Єльченко під час засідання Генасамблеї ООН, присвяченій реформуванню Радбезу.
"Ми категорично наполягаємо на тому, щоб принаймні одне додаткове місце було надано Східноєвропейській групі в категорії обраних членів", - сказав він, наголосивши, що "наша група є однією з найменш представлених серед непостійних членів Ради Безпеки. У нас є лише одне місце для 22 країн-членів ООН".
Єльченко також висловив переконання в тому, що "жодна реформа не буде завершена без серйозного перегляду ролі вето в роботі Ради Безпеки". "Ми виступаємо за припинення «права вето» й рішуче підтримуємо всі ініціативи, спрямовані на обмеження його використання", - заявив представник України.
Він нагадав про спільний лист України та Грузії від 23 травня цього року, адресований співголовам міжурядових переговорів щодо реформи Радбезу та поширений як офіційний документ Генасамблеї ООН. У листі, зокрема, сказано, що "право вето" має бути обмежене, коли постійний член бере участь у конфлікті чи ситуації, що розглядається, і, отже, не може використовувати своє права голосу неупереджено через конфлікт інтересів.
Єльченко також висловив жаль з приводу того, що досі не повідомлено про те, коли буде відновлено міжурядові переговори щодо реформи Ради Безпеки, хоча у своєму рішенні від 25 червня цього року Генеральна Асамблея "чітко заявила, що процес слід продовжувати негайно". Також досі не відомо, хто головуватиме на міжурядових переговорах і як буде організовано сам процес, зазначив представник України.
"На наш глибокий жаль, - додав він, - існує невелика, але не незначна група держав, котрі замість підтримки ідеї реформи Радбезу воліли б зберегти статус-кво".
Як відомо, до складу Ради Безпеки ООН входять 15 країн-членів — 5 постійних і 10 непостійних, які обираються Генеральною Асамблеєю ООН на два роки (по п’ять щороку).
Країни Східної Європи в Радбезі представляє лише один непостійний член. Росія є постійним членом.
П’ять «великих» країн - Велика Британія, Китай, Росія, США і Франція — мають «право вето», тобто можуть заблокувати будь-яке рішення Радбезу, чим постійно користується РФ при розгляді питань, пов’язаних з її агресією проти України.
Україна неодноразово виступала із пропозицією обмежити «право вето» в РБ.
Ще на цю тему
- 08.04.2024 Казнь силами РФ пленных бойцов ВСУ в Крынках: Лубинец обратился к ООН и Красному Кресту
- 06.04.2024 Мандат комісії ООН з розслідування порушень в Україні продовжили ще на рік
- 24.02.2024 Кулеба на Генасамблеї ООН закликав країни до участі у Глобальному саміті миру
- 20.02.2024 Украинский омбудсмен обратился к ООН и Красному Кресту из-за расстрела бойцов ВСУ в Авдеевке
- 31.01.2024 Міжнародний суд ООН визнав порушення Росією частин конвенції щодо фінансування тероризму
- 31.01.2024 Суд ООН визнав РФ державою-порушницею щодо освіти в Криму, відхилив більшість звинувачень
- 29.01.2024 Міжнародний суд ООН 2 лютого оголосить рішення про прийнятність скарги України проти РФ щодо «геноциду»
- 25.01.2024 Суд ООН оголосив дату рішення за позовом України проти РФ щодо Криму і Донбасу
- 15.01.2024 ООН попросила 4,2 млрд доларів для допомоги українцям
- 21.09.2023 Зеленський у Радбезі ООН назвав дві обов’язкові умови завершення війни
- 13.09.2023 Україна закликала Радбез ООН уважно стежити за переговорами між РФ та Північною Кореєю
- 05.09.2023 В ООН досі не бачать достатньо доказів геноциду Росії проти України — на Банковій відреагували