У Раді хочуть карати чиновників в'язницею за заперечення російської анексії Криму

У Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт, який передбачає введення кримінальної відповідальності за «публічне заперечення представником влади тимчасової окупації частини території».

Про це повідомляє сайт парламенту.

Депутати фракції «Європейська солідарність» пропонують карати позбавленням волі на термін від 3 до 5 років з конфіскацією майна або без такої за «публічне заперечення представником влади тимчасової окупації частини території України Росією, поширення їм публічних висловлювань, які прямо або побічно містять ознаки визнання законності тимчасової окупації Росією території України, підтримки дій Росії щодо порушення норм міжнародного права у вигляді посягання на територіальну цілісність України, повного або часткового виправдання дій Росії, спрямованих на окупацію частини території України».

КР в YouTube
КР в Facebook
КР в мобильном
Депутати пропонують карати тривалими термінами за ті ж дії, вчинені повторно.

Крім того, депутати хочуть карати за порушення представником влади заборони на встановлення зв'язків і взаємодії з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території України (від 12 до 15 років позбавлення волі).

Державна Дума Росії 21 липня ухвалила у другому читанні законопроєкт, що прирівнює відчуження територій Росії до екстремістської діяльності. 22 липня законопроєкт буде розглянутий у третьому, остаточному читанні.

Раніше спікер Держдуми Росії В’ячеслав Володін заявив, що після набрання законом чинності, відповідальність поширюватиметься і на тих, хто перебуває за кордоном. Зокрема, він вказав на українських політиків, які роблять заяви щодо анексії Криму та його деокупації.

Термін позбавлення волі за порушення територіальної цілісності може скласти від 6 до 10 років. Адміністративні штрафи за заклики до такого порушення визначені у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Кримінальна відповідальність за публічні заклики буде наступати у випадку повторного правопорушення протягом одного року.

У липні 2014 року, через кілька місяців після анексії Росією українського Криму, до російського кримінального законодавства внесли зміни, що посилюють відповідальність за «публічні заклики до сепаратизму». Зокрема, за заклики з використанням засобів масової інформації, в тому числі інтернету, встановили покарання до п’яти років позбавлення волі.

Згодом ця стаття дала привід для переслідування кримських журналістів і активістів, які не визнають анексію півострова.

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова розкритикувала цей законопроєкт. Вона зазначила, що, відповідно до документа, «в зону ризику потрапить кожен, хто скаже, що Крим – це Україна».