Незаконний видобуток природних ресурсів в Криму. Частина 1. Освоєння вкраденого шельфу

Тетяна ГУЧАКОВА,
Юрій СМЄЛЯНСЬКИЙ
експерти моніторингової групи «Інституту чорноморських стратегічних досліджень» і «Майдану закордонних справ», Ялта-Київ

Упродовж 2017 року Росія, порушуючи норми Міжнародної конвенції ООН з морського права, продовжувала здійснювати незаконний видобуток вуглеводнів в акваторії Азовського і Чорного морів поблизу окупованого Криму.

Серед перших підприємств, захоплених окупантами, стало ПАТ «Чорноморнафтогаз», включно з родовищами, на яких компанія здійснювала видобуток природного газу і нафти на території півострова та на шельфі Чорного моря. На балансі української компанії перебувало 17 родовищ, серед них 11 газових, 4 газоконденсатних і 2 нафтових. Сумарні запаси усіх родовищ: природного газу – 58,56 млрд куб м, газового конденсату – 1231 тис тон, нафти – 2530 тис тон.  

Карта-схема районів робіт ДУП РК «Чорноморнафтогаз» з офіційного сайту підприємства

За офіційними даними сайту експропрійованого підприємства (нова назва: ДУП РК «Чорноморнафтогаз»), незаконний видобуток здійснюється на шельфі Чорного та в акваторії Азовського морів, а також на суходолі Кримського півострова. «Чорноморнафтогаз» розробляє 9 родовищ: 2 газоконденсатних (Голіцинське і Штормове), 6 газових (Архангельське, Джанкойське, Задорненське, Східно-Казантипське, Північно-Булганакське та Одеське) та одне нафтове родовище (Семенівське).  

У 2014 році заявлялося, що «нині підприємство перебуває на новому етапі свого розвитку. У найближчих планах – пошук, облаштування і введення в експлуатацію нових родовищ, розвиток і реконструкція системи магістральних газопроводів та нарощування потужності Глібовського підземного сховища газу, оновлення й модернізація обладнання».

Кримська газотранспортна система до початку окупації була вбудованою в єдину газотранспортну систему України. Споживачі Криму забезпечувалися власним видобутком природного газу, а за необхідності півострів отримував забраклий об’єм газу з материкової частини України. Від початку окупації кримську частину газотранспортної системи від’єднано від єдиної української системи.  

Ще навесні 2015 року окупаційна влада запевняла, що Крим здатний забезпечити себе природним газом самостійно. Раніше, у жовтні 2014-го, «міністр палива та енергетики республіки» заявляв, що «влада Криму не виключає можливості продажу Україні надлишків газу, видобутого компанією «Чорноморнафтогаз».

Однак вже під час опалювального сезону 2016-2017 рр. з’явилися повідомлення про нестачу природного газу для побутових і промислових споживачів. Траплялися випадки тимчасового призупинення подачі природного газу споживачам.  

Попри сповна оптимістичні плани 2014 року, які передбачали зростання видобутку природного газу до 3 млрд м³ вже у 2015-му, реальні показники роботи захопленого підприємства вказують на іншу динаміку:

Видобуток природного газу в Криму і на чорноморському шельфі у 2013-2017, млрд. м³

Як наслідок дії міжнародних санкцій, масштабні плани щодо освоєння захопленого шельфу не реалізовані. 

У грудні 2014 року було відновлено буріння двох свердловин на Одеському газовому родовищі, у лютому 2015-го директор «Чорноморнафтогазу» повідомив про введення свердловин в експлуатацію.

До речі, буріння здійснювалося захопленими високотехнологічними українськими СПБУ «Петро Годованець» та СПБУ «Незалежність», розконсервованими окупантами у жовтні 2014 року.

Упродовж 2015 року в експлуатацію введено 5 нових свердловин. Водночас, поява нових свердловин від самого початку 2015-го подавалася як успішна робота підприємства в умовах санкцій.

«Зусиллями буровиків, яким вдалося за непростих умов санкцій, коли у нас немає змоги отримувати запчастини, повністю завершити буріння двох свердловин», - цитує російське видання Neftegaz.RU директора «Чорноморнафтогазу».

У квітні 20017 року введено в експлуатацію нову свердловину на Одеському родовищі. З квітня до серпня, за даними кримської «влади», з цієї свердловини видобуто понад 60,0 млн. м³ природного газу, що дозволило збільшити обсяги середньомісячного видобуту на 13,7%.

Однак окупаційна Рада міністрів Криму визнає, що «у зв’язку із виснаженням ресурсу діючих свердловин упродовж останніх двох років видобуток зменшувався».

За словами голови правління перереєстрованої в Україні компанії «Чорноморнафтогаз» Світлани Нєжнової, «зараз кримський «Чорноморнафтогаз» працює на виснаження, на знищення. Видобуток на родовищах падає... РФ побудувала газопровід до Криму з боку Росії, щоб качати газ звідти. Шельф розвивати дорого. Запаси родовищ Штормове та Архангельське виснажуються. Необхідна інтенсифікація цих свердловин, а це вимагає великих вкладень».

За цих умов прогнози окупаційних чиновників стають щораз то менш оптимістичними.

У січні 2018 року кримські й російські ЗМІ повідомляли, з посиланням на інформацію «Чорноморнафтогазу», що «плани видобутку природного газу у 2018 році залишаються на рівні 2017-го, коли було видобуто близько 1,7 млрд м³».

Прогноз споживання також змінився, у зв’язку із запланованим введенням в експлуатацію двох кримських ТЕЦ у 2018. 

Видобуток і споживання природного газу на території окупованого Криму, млрд м³

Однак і ці прогнози не враховували вимушеної зупинки видобутку Росією на найбільшому газовому родовищі кримської шельфової зони – Одеському, вже запланованого до 1 липня.

Таке рішення, визнають російські чиновники, пов’язане з міжнародним арбітражним спором з морського права, ініційованим Україною проти Росії у вересні 2016 року.

Про те, що 1 липня 2018 року «Чорноморнафтогаз» зупинить експлуатацію об’єктів Одеського газового родовища (і Голіцинського газоконденсатного, також розташованого у західно-кримській шельфовій зоні), у листопаді 2017 року повідомляло інформагентство Eurasia Daily з посиланням на внутрішній наказ гендиректора «Чорноморнафтогазу» від 23.11.2017 р. «Про перегляд виробничої та інвестиційної програми». У наказі йдеться, що довгострокова інвестпрограма «Чорноморнафтогазу» підлягає корекції, видобуток на Одеському родовищі буде зупинений із наданням допомоги «вивільненим працівникам».  

Схема розміщення вуглеводнів у західній частині шельфу Чорного моря

Одеське родовище сьогодні забезпечує Крим майже половиною власного видобутку газу. Показники видобутку на Одеському родовищі за останні два роки не оприлюднювалися, але у 2015-му з нього добуто 905 млн куб. м газу.

Ясна річ, про плани щодо освоєння нових родовищ вже забули, хоча ще в листопаді 2016 року окупаційне «міністерство палива та енергетики» Криму повідомляло, що у 2017 «Чорноморнафтогаз» збирається активізувати геологорозвідувальні роботи на шельфі Чорного моря.

Йдеться про перспективну, але недостатньо розвідану структуру Гордієвича, що перебуває в морській економічній зоні України на північний захід від західного узбережжя Криму, на південь від Голіцинського родовища. У «Чорноморнафтогазі» розраховували на виявлення на структурі Гордієвича запасів газу обсягом від 30 до 100 млрд м³.

Втім, це можна пов’язати ще й з технологічними причинами – відсутністю у «Чорноморнафтогазу» глибоководного обладнання через санкції.

Безумовним «успіхом» у російському освоєнні українського шельфу можна вважати лише створення міні-військових баз на нафтових платформах.

На захоплених українських бурових вишках і платформах російські військові встановили радіолокаційні станції. На цих об’єктах постійно перебуває близько 130 озброєних військовослужбовців. Видобуток газу здійснюється під охороною військових суден. 

Фото сайту dpsu.gov.ua

* * *

Міжнародні санкції щодо РФ вплинули на видобуток не лише захопленої в України частини чорноморського шельфу.

У жовтні 2017 року стало відомо, що «Роснєфть» несподівано вирішила призупинити свою діяльність із розробки Південно-Чорноморської ділянки надр, розташованої у східній частині акваторії Чорного моря. Ще у серпні 2017 року «Роснєфть» вибудовувала плани щодо буріння двох свердловин.

За даними джерела РБК, інструмент призупинення дії ліцензії застосовується вперше в історії роботи компанії на російських проектах.

Серед основних причин цього рішення – санкції, які перешкоджають залученню бурової техніки для освоєння родовищ на шельфі. 

За словами офіційного представника «Роснєфті» Міхаїла Лєонтьєва, термін дії ліцензії призупинено з кількох причин: через санкції і поточної ринкової кон’юктюри, внаслідок чого «цю ділянку зараз розробляти нецікаво». За його словами, компанія зосередиться на розробці Західно-Чорноморської ділянки надр, на якій цього року планується розпочати буріння із залученням бурової установки Scarabeo 9 італійської компанії Saipem. Роботи на Південно-Чорноморській ділянці призупинені до настання змін у ринковій кон’юктурі, за яких видобуток нафти на шельфі Чорного моря стане вигіднішим, а також, до появи бурової техніки, збудованої на заводі «Звєзда» чи залученої в оренду.

За іронією долі, з бурінням на ділянках щельфу у східній частині Чорного моря могли би впоратися СПБУ «Петро Годованець» і «Незалежність», захоплені разом із «Чорноморнафтогазом» і вже перейменовані на СПБУ «Таврида» й «Крим». Однак вкрадені бурові установки підпадають під санкції.

У 2017 мало розпочатися буріння й на Туапсинському прогині. 2011-го створено СП за участі «Роснєфті» та американської ExxonMobil для роботи на трьох ліцензійних ділянках надр у Карському морі й Туапсинській ліцензійній ділянці у Чорному морі. Втім, запроваджені у 2014 році санкції проти Росії не дозволили ExxonMobil взяти участь у шельфових російських проектах. 

Під питанням залишається продовження роботи італійської Eni на Західно-Чорноморській ділянці, де у грудні 2017 року розпочато буріння розвідувальної свердловини, а вже у січні з’явилися суперечливі висловлювання голови ради директорів Eni Емми Марчегальї щодо призупинення робіт через санкції.