Для доставки ільменіту для «Кримського Титану» використовують стару схему за новим маршрутом / відео

13:18 15.02.2018

«Кримський Титан» — хімічний завод українського олігарха Дмитра Фірташа в окупованому Армянську, для роботи якого потрібна ільменітова руда. Після припинення вантажних перевезень до окупованого Криму залізницею, в обхід санкцій ільменіт вже не один рік доставляють морем.

Спочатку це була контрабанда ільменіту з українських родовищ через порт в Іллічівську, пише Центр журналістських рослідувань.

Зараз схема має новий маршрут: із турецького порту Самсун руду доправляють у Керченську протоку, де на рейдовій перевалці порту «Кавказ» перевантажують на російські судна і відправляють у керченський порт Камиш-Бурун.

В останні місяці у схемі поставок ільменіту з`явились і судна під українським прапором. Вони записані на три компанії із однією адресою у Херсоні, однак легалізованою в Україні є лише одна із них.

За 2016 рік чотири судна за 10 заходів з порту «Южний» під Одесою вивезли близько 115 тисяч тон ільменітової руди. За документами вантаж йшов до порту «Кавказ» у РФ, та не доходив. Судна заходили у Керченську протоку, де на кілька днів зупинялись на рейді і перевалювали вантаж на російські сухогрузи, які вже й доправляли його до Керчі. Журналістам вдалося задокументувати увесь ланцюг поставки ільменіту.

«Ця схема зараз майже бездоганна. Тобто, документи в українському порту виписані на російський порт "Кавказ", ільменіт не підпадає під жодні заборони. Вони йдуть в Росію, там вивантажують. Беруть російські документи, що вивантажили. А куди далі піде цей вантаж ільменіту — до цього судновласника або судового менеджера, чи брокера — немає ніякого відношення. Їхня відповідальність закінчилась», — розповідав тоді Андрій Клименко, голова наглядової ради Фонду «Майдан закордонних справ».

Читайте також: Норвежская компания расследует поставки своего ильменита в оккупированный Крым

Військова прокуратура, яка розслідувала кримінальне провадження за фактами поставок ільменіту у Крим, майже рік добивалась від уряду в особі першого віце-прем’єра Степана Кубіва накладення санкцій на компанію Фірташа «Юкрейніан Кемікал Продактс». За законом її мали б позбавити ліцензії на ведення зовнішньоекономічної діяльності.

Врешті поставки українського ільменіту з порту «Южний» припинились. У схемі з’явився новий маршрут із поставок тепер уже імпортної сировини. Але принцип той же. Судна вантажаться сировиною для «Кримського титану» у портах Норвегії та Туреччини, заявляють захід до російського порту «Кавказ», а потім на рейдовій перевалці у Керченській протоці перевантажують сировину на російські судна, які й доправляють її у керченський порт Камиш-Бурун.

Досі це були судна з прапорами третіх країн, однак у останні місяці з’явилися порушники під українським прапором. 8 січня 2018 р. до Керченської протоки прибуло судно «Нафторудовоз 45 M», яке доставило і перевантажило на рейді порту «Кавказ» близько 3000 тонн ільменітової руди. За українським морським регістром, судно належить херсонському ТОВ «Транспортний судноплавний менеджмент».

Після численних спроб, Центру журналістських розслідувань все-таки вдалося поговорити із засновником компанії — власника судна «Нафторудовоз 45 M» Максимом Молчановим. Щоправда, інтерв`ю на камеру давав його представник, юрист Роман Мієнко. Згодом прийшла і письмова відповідь на інформаційний запит.

«Отримавши замовлення на фрахт нашого судна, ми перевірили чи дозволений до перевезення був вантаж, чи не є під санкціями вантажовідправник чи вантажоотримувач, і куди нам слід доставити вантаж. Вантаж доставлявся до порту "Кавказ". Тобто, жодних нормативних актів України нами порушено не було. Жодним чином, жодного заходу, жодного з наших суден до анексованого Криму, до портів Криму, які є під санкціями — цього не було», — запевняв Роман Мієнко, представник ТОВ «Транспортний судноплавний менеджмент».

У компанії також стверджують, що ільменіт перевозили вперше та переконували: якби знали, що вантаж далі попрямує до Криму, то від замовлення відмовились би. Назвати відправника та отримувача ільменітової руди судновласник відмовився. Знаючи напевне країну походження вантажу, представник компанії натякає, що ільменіт був з України.

«Вивчивши це питання більш глибоко, можна з’ясувати, що доволі мало родовищ із цією сировиною. І більшість із них знаходиться саме в Україні. Постає питання, яким чином ця речовина вже опинилась у Туреччині? Тобто, вантаж нами було отримано від іноземної компанії саме в Туреччині. Саме в Туреччині пройшло навантаження нашого теплоходу. І слідував він виключно до порту "Кавказ", де і було здійснено його розвантаження», — розповів Роман Мієнко.

За цією ж схемою у січні відпрацювало ще одне судно — «Нафторудовоз 46 M», яке за українським Регістром судноплавства належить компанії Medeks Holding Ltd, а портом приписки вказано Херсон.

Цікаво, що в міжнародних базах судновласником обох «Нафторудовозів» значиться компанія TBS Shipping Company LLC, яка вказана як українська компанія, що знаходиться за тією ж адресою на вулиці Пилипа Орлика, 14 у Херсоні, що й офіс «Транспортного судноплавного менеджменту».

Однак в українських реєстрах знайти юридичну особу TBS Shipping Company чи аналог її назви в українській транскрипції нам не вдалося. Що це означає? Представник ТОВ «Транспортний судноплавний менеджмент» стверджує, що це — одна і та ж компанія.

«Реєструючи підприємство, ми зазначаємо назву підприємства українською мовою, надалі — за бажанням суб’єкта — або англійською, або раніше була ще російська мова. Абревіатура Товариства з обмеженою відповідальністю і назва TBS Shipping це і є — "Транспортний судноплавний менеджмент". Тобто, це компанія одна й та сама», — пояснює Роман Мієнко.

Центр журналістських розслідувань придбав повний письмовий витяг з Єдиного державного реєстру. Як виявилось, назва іноземною мовою у ТОВ «Транспортний судноплавний менеджмент» у реєстрі відсутня. Даних про існування TBS Shipping Со в українській юрисдикції немає.

Отже, єдиною легалізованою в Україні компанією, зареєстрованою у Херсоні на вул. Пилипа Орлика, 14, є ТОВ «Транспортний судноплавний менеджмент».

Втім, згадки про TBS Shipping в українських ЗМІ знаходимо. Влітку минулого року моряки судна «Palladiy», оператором якого вказана ця компанія, не отримавши грошей за роботу, підняли страйк. На відео старпом судна показує звіти про нарахування заробітної плати від крюїнгової компанії TBS Shipping.

«Екіпаж, який відпрацював, має отримати розрахунок, якщо він списується. Нам пропонують, щоб ми без розрахунку списались. Розрахунку нам поки що ніхто не обіцяв. І ми відмовляємось покидати судно й не покинемо. Ми будемо тут стояти на смерть», — розповідав старший помічник капітана сухогрузу «Palladiy» Євген Барабаш.

У лютому у схемі постачання ільменіту до Криму з’явилось ще одне судно — «Hermes», що ходить під прапором Коморових островів, власником якого вказується компанія Atlantic shipping co. Ltd, яка теж має херсонську адресу. Минулого тижня «Hermes» доставив із турецького порту Самсун 5 тисяч тонн ільменітової руди, яку без заходу у заявлений порт «Кавказ», перевантажили у районі якірної стоянки порту № 451, після чого доставили у Крим.

Отже, Херсон став свого роду офісним хабом перевізників ільменіту для заводу Фірташа у Криму.

7 лютого схеми постачання ільменіту на окупований півострів обговорювали на нараді у представництві президента України в АРК за участі кримських силових структур та адміністрації морських портів.

«Можна з сумом констатувати, що на жаль, в рамках кримінальних проваджень відбувається певна політизація питань, коли ідеться про якісь загальні речі. І забувають про тих посібників, і ті структури, які безпосередньо здійснюють таке судноплавство. Це стосується судновласників, крюїнгових компаній, страхових компаній. Загально відомо навіть цивільним, що такі особи працюють на материковій частині, мають офіси, відповідні фірми», — повідомив Борис Бабін, представник президента України в Автономній Республіці Крим.

Корінь проблеми, за словами Бориса Бабіна, це — корупція та відсутність морської адміністрації України як органу центральної влади. Постанову про створення Державної служби морського та річкового транспорту України Кабмін ухвалив ще 6 вересня 2017 року, а опублікована і вступила в дію вона була лише 17 січня 2018 року.

«У нас на сьогодні немає Морської адміністраціії. Є чиновники Укртрансбезпеки, є адміністрація морських портів, і є Мінінфраструктури. На жаль, можна прямо казати, що через корупційні ризики з цими структурами на рівні окремих посадовців великого бажання спілкуватися будь-яка комерційна структура не має, бо вони не такі багаті, щоб спілкуватись з нашими посадовцями. Інформація не отримується, взаємодії немає, документи не надходять. А ці документи могли б бути доказами у кримінальних провадженнях», — зазначив Борис Бабін.

Представництво президента України в АРК направило звернення до Петра Порошенка з проханням перевірити ефективність діяльності правоохоронних органів щодо розслідування схем постачання ільменіту на окуповану територію.

Тим часом судно «Hermes» після перевалки ільменіту перейшло на якірну стоянку № 471 Керченського порту, а 12 лютого вийшло курсом на порт Маріуполь. Таким чином, судно ймовірно незаконно зайшло в акваторію закритого Керченського порту і порушило порядок в’їзду на тимчасово окуповану територію АР Крим.

Вранці 13 лютого «Hermes» зайшов до порту Маріуполя і пришвартувався біля причалу ТОВ СРЗ (судоремонтного заводу) — вантажитись соєвим шротом для покупця із Китаю.

Станом на 15 січня Hermes знаходиться у Маріуполі. За інформацією із Маріуполя, судно оглянули прикордонники. У Державній прикордонній службі поки що не надають інформацію про результати огляду судна та судових документів. Слідкуємо за діями правоохоронців далі.

Ще на цю тему