Эксперт: Росія інвестувала в Курдистан 4 мільярди доларів

Екс-посол України у Туреччині Сергій Корсунський в ефірі Радіо Hayat розповів журналістові Роману Коту про можливі причини і наслідки референдуму та про незалежність Іракського Курдистану.

Про це пише QHA.

Радіо Hayat: Сьогодні погляд всього світу прикутий до Іракського Курдистану, де 25 числа пройшов референдум щодо незалежності. Уже негативно відреагували Туреччина, Іран, офіційний Ірак та більшість провідних держав світу. Також на кордон з Курдистаном стяглися війська. У 2005 році курди проводили схожий референдум. В чому відмінність того референдуму і цього?

Сергій Корсунський: В регіоні змінилася геополітична ситуація. У 2005 році не було війни в Сирії, не було такого загострення терористичної діяльності з боку Ісламської держави. Сьогодні ситуація інша. Ми знаємо, що на півночі Сирії є курдські формування, які ефективно воюють проти Ісламської держави, підтримуються США. Ідеться про те, що в результаті може бути створений автономний анклав, який контролюється тими підрозділами. Це дуже не подобається Туреччині. Референдум в Іракському Курдистані — це такий додатковий подразнюючий фактор, навіть консультативний, навіть з дружнім до Туреччини урядом. Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган сказав, що це зрада. Чому це зрада? Тому що відносини між Анкарою і Ербілем завжди були близькі і дружні. Барзані багато разів бував з візитами. Його приймали як друга і брата. Обсяги торгівлі (10 мільярдів доларів) говорять самі за себе. Вся нафта, яка йшла на експорт, йшла через територію Туреччини.

Це дивне бажання уряду, якщо так розглядати, Іракського Курдистану посваритися з Туреччиною. Протягом десятиліть в Туреччині наполегливо працюють проти того, щоб якось створити передумови для сепаратистського руху курдів на південному сході країни, щоб частина території Туреччини могла стати Курдистаном. Тому я думаю, що така болюча реакція цілком зрозуміла.

Радіо Hayat: Чи є в Іраку реальні засоби впливу на Курдистан, щоб зупинити імплементацію референдуму?

Сергій Корсунський: Там дуже важка ситуація між центральним урядом, який контролюється шиїтами, і урядом Іракського Курдистану, сунітів. Окрім того, Іракський Курдистан спромігся створити боєздатні збройні сили, навести порядок, налагодити економіку, а в іншій частині Іраку продовжуються теракти, важка безпекова, економічна ситуація. Основний експортний товар, за рахунок якого живе Ірак та Іракський Курдистан, — це нафта. Донедавна вона експортувалася виключно через центральний уряд, який отримував гроші, а потім частину повертав у Курдистан, якому це набридло, вони намагалися це змінити, але отримали відмову, тому почали торгувати напряму.

Я думаю, що цей референдум покликаний зміцнити позицію уряду Іракського Курдистану. Вони показують Багдаду, що у них єдиний народ, 90 з гаком відсотків підтримали незалежність. Я проводжу паралелі з референдумом про незалежність України від Радянського Союзу. Теж більше 90% підтримали це, що дало силу і легітимність центральному уряду, щоб продовжувати ці кроки.

Інша справа в тому, що ми розійшлися мирно, а в цьому випадку я маю сумнів, що центральний уряд в Багдаді просто так погодиться на те, щоб Курдистан вийшов. Це певний економічний егоїзм. Я думаю, що Барзані розглядав це як посилення автономії у складі Іраку.

Радіо Hayat: Нещодавно Ердоган заявив про можливість військового втручання на територіюІракського Курдистану. На вашу думку, наскільки це ймовірно?

Сергій Корсунський: В це я не вірю, а військове втручання з боку Ірану зовсім відкидаю. У Туреччини зараз занадто багато проблем, щоб вступати в ще одну війну. У курдів сильна легітимна армія, яка воює з Ісламською державою. Не дарма США підтримують саме курдські угрупування в Сирії як найбільш боєздатні. Мати погані відносини з іракськими курдами не в інтересах Анкари. Вони продемонстрували своє незадоволення, вдалися до певних кроків економічного характеру. До таких кроків вдався і Багдад: вони висунули ультиматум повернути під контроль центрального уряду три аеропорти. Це болючий крок, тому що в Ербіль почали літати міжнародні компанії. Дуже важливо мати власні можливості для комунікації зі світом, і такий ультиматум мені дуже не подобається, я не думаю, що Барзані на це піде. Барзані ще не зробив жодних кроків щодо виходу з Іраку, а вже ідуть санкції. Я думаю, що цього поки треба було уникати.

Радіо Hayat: Наскільки ефективною може бути економічна блокада?

Сергій Корсунський: Економічна блокада може бути ефективною, тому що всі експортні шляхи ідуть через Туреччину або Іран. Виходу до морів немає, тому вони вимушені мати відносини з сусідами, щоб торгувати.

Радіо Hayat: Наскільки я розумію, в Туреччині теж не дуже задоволені можливим введенням економічної блокади. На який час вони можуть її ввести? Який запас міцності в самому Курдистані?

Сергій Корсунський: Мені важко сказати. Протягом цього року відбулися дивні речі. «Роснефть» інвестувала в Іракський Курдистан 4 мільярди доларів. Гроші були перераховані наперед. Я думаю, що це була своєрідна підготовка до можливих кроків економічного характеру.

Навіщо це Росії? «Роснефть» має борги приблизно 50 з гаком мільярдів доларів. При цьому вона постійно інвестує за кордон. Де ж вона бере гроші? З бюджету.

Я думаю, що блокади не буде, а буде переговорний процес після певного періоду охолодження.

Так, як було з референдумом 2005 року, цей референдум не означає виходу, автономії чи створення незалежної держави.

Радіо Hayat: Хто ще, окрім Росії, міг би підтримати Барзані?

Сергій Корсунський: Ці експортні маршрути дуже нестабільні, постійні теракти. Терористи тероризму не бояться, тому росіяни і заходять в Курдистан, їм не страшно. Абсолютно однозначно підтримав Курдистан Ізраїль. Я думаю, це сталося тому, що незалежний Курдистан — це послаблення Ірану, що на користь Ізраїлю. Ймовірно, Ізраїль може їх підтримати, але я не думаю, що це буде потужна підтримка, я не думаю, що Ізраїлю треба втручатися в ці справи.

Радіо Hayat: В деяких експертів побутує думка, що незалежний Курдистан вигідний США, оскільки це послаблює Іран. США засудили референдум, але чи можлива неофіційна підтримка?

Сергій Корсунський: На моє переконання, ще більшим позитивом для США є сильний Ірак. Я не думаю, що американці гратимуться в такі ігри. Додаткове загострення в цьому регіоні може призвести до непередбачуваних наслідків. Це не в інтересах США. Але американці часто мають неформальні контакти навіть з ворогами.

Для американців найкращий вихід — це мир. Спокій — це стабільні ціни на нафту, стабільні джерела енергоресурсів, в цих умовах американці виграють, тому що вони контролюють ринки, банки, світову фінансову систему. Навіщо їм війни? Війни потрібні тим, хто хоче дестабілізувати ситуацію. Не зайшла б Росія в Сирію, війна давно б там закінчилася. Так і тут: другого червня в Санкт-Петербурзі підписують угоду, 7 червня Барзані проголошує про референдум. Можливо, це збіг, але факт є фактом.

Радіо Hayat: Якої стратегії треба дотримуватися Україні?

Сергій Корсунський: Україні треба розвиватися самій, треба будувати свою державу і ставати на ноги, щоб ми могли бути присутні за столом переговорів найбільш розвинених держав світу. Я не думаю, що на сьогодні ми маємо висловлювати якусь відверту позицію. Нам важлива підтримка Туреччини, у нас нормальні відносини з Іраном та Іраком.

Ми по-людськи розуміємо прагнення курдів, але ми розуміємо також, що процеси самовизначення мають відбуватися в правових рамках.