Іноземні судна заміняють російські в човникових перевезеннях зерна з Криму / Мапа / Інфографіка

Влітку 2017 року окупаційна влада Криму через відповідних морських брокерів звернулась до судновласників Туреччини, Румунії, Лівану, Єгипту, Греції із замовленнями на експорт великих обсягів кримського зерна.

Як пповідомляє BSNews, це пов’язано з рекордним за останні вісім років урожаєм зернових в Криму: на окупованому півострові внаслідок сприятливих погодних умов зібрали 1,7 млн тон замість традиційних 1,5 млн тон.

Це змусило застосовувати енергійні заходи щодо експорту зернових, оскільки місткість кримських елеваторів неспроможна забезпечити зберігання такої кількості зерна.

Читайте подробиці: Бурхливе літо 2017 в портах окупованого Криму: «Іноземний кримський зерновий флот» та... українські перевантажувачі

При цьому вперше за роки окупації спостерігалось використання іноземних суден в човникових перевезеннях зерна з терміналів Севастополя та Керчі до 2-х районів рейдової перевалки — Керченської протоки в акваторії порту Кавказ (офіційна назва — «якірна стоянка № 451) і район неофіційної рейдової перевалки (так звана «Тортуга») в 12 милях, тобто 22 км, на південь від Керченської протоки за межами територіальних вод України та РФ.

Влітку 2017 року на кримські порти працювали 33 судна російських судновласників та майже така ж кількість — 29 суден, що належать судновласникам інших країн, крім РФ (без урахування активних суден постійного кримського базування, переважно поромів, та суден у ремонті та відстої).

Ці 29 іноземних (крім РФ) суден належали судновласникам Туреччини — 12, Румунії — 6, Лівану — 5, Греції — 3, Єгипту — 2, Сирії — 1.

20 з 29 іноземних суден (крім суден РФ) працювали на експортних перевезеннях зерна і перевезли на експорт або на рейдову перевалку для експорту тільки за серпень 2017 року до 100 тис. тонн.

Це зерно закупили Сирія, Туреччина, Ліван, Індія, Албанія, Саудівська Аравія. Кримське зерно експортувалося через Севастопольський (62%), Керченський (31%) і Феодосійський (7%) морські порти. Індія закуповувала горох, Саудівська Аравія — ячмінь, Ліван та Албанія — пшеницю. Туреччина, окрім пшениці, ще й насіння льону та насіння соняшника.

Ця нестандартна ситуація призвела до того, що протягом літніх місяців 2017 року вперше з початку 2015 року почала зростати і кількість, і питома вага іноземних (крім РФ) суден-порушників в загальній кількості.

А ось як змінилися у з'вязку з цим процентні співвідношення:

«Іноземний кримський зерновий флот» літа 2017 включав 20 суден (крім РФ). За ознакою країни реєстрації судновласника маємо такий розподіл: 6 суден — Ливан; 5 суден — Туреччина; 5 суден — Румунія; 3 судна — Греція; 1 судно — Сирія.

Повний список «Іноземного кримського зернового флоту, крім судновласників РФ» літа 2017 року з детальною інформацією щодо портів заходу, дат, характеру та обсягів вантажу та ін.

Але головний «присмак» цієї ситуації надає та обставина, що «іноземний кримський зерновий флот» влітку 2017 на обслуговуванні експорту кримського зерна майже повністю замінив російський.

Якщо, як ми розповіли вище, «човниковими» та експортними перевезеннями зерна з кримських портів займалися 20 іноземних суден, то РФ змогла виділити для цього лише 7 суден.

Повний список «Російського кримського зернового флоту» літа 2017 року з детальною інформацією.

Таким чином, з 33 суден російських судновласників перевозили зерно лише 7. Решта 26 займалися переважно доставкою на півострів різноманітних вантажів — переважно щебню та піску для будівництва Керченського мосту та траси «Таврида», що буде обслуговувати його транспортні потоки. Зате з 29 суден, що належать судновласникам інших країн, крім РФ, зерновий експорт забезпечували 20.

Тобто «іноземний кримський зерновий флот» дав можливість державі-агресору займатися будівництвом інфраструктури в окупованому Криму, не відволікаючись на зерновий та інший експорт.