Майдан закордонних справ про морську блокаду Криму: кого не покарала Україна, того «карають» небеса

Два судна-порушники арештовані, два пішли на дно, і ще одне розкололося навпіл. Власники решти - начувайтеся!

Незважаючи на складну політичну ситуацію навколо анексованого Росією українського півострова, рішення української влади про закриття кримських портів та міжнародні санкції - судна з різних країн продовжують везти вантажі до Криму, за що потрапляють до «чорного списку» (базу даних суден-порушників ведуть експерти моніторингової групи Майдан закордонних справ спільно з журналістами українського інтернет-порталу BlackSeaNews).

За останні три з половиною роки до Криму всупереч санкціям «завітали» більше 300 кораблів, двоє з яких арештовано, двоє - без будь-якого втручання «пішли на дно», і ще один - турецький суховантаж Leonardo, який неодноразово перевозив через керченський порт Камиш-Бурун ільменіт для заводу «Титан» в окупованому Криму - в ніч на 23 серпня розколовся навпіл біля входу в протоку Босфор. Укрінформ спробував розібратися, чому за останні три з половиною роки до відповідальності притягнуто лише два кораблі-порушники (без урахування тих, кого «спіткала карма») і наскільки така результативність є прийнятною в нашій геополітичній ситуації?

Заходити в кримські порти - справа ризикована

В кримський морський «чорний список» станом на 1 травня 2017 року внесено 300 морських суден під прапорами 33 країн, які здійснювали за останні три роки вантажні й пасажирські перевезення до портів окупованого Криму. Так, у 2014 році в порти окупованого Кримського півострова заходили 144 судна, у 2015 році - 162 судна. Не змінилася їх кількість і у 2016 році - також 162 судна. Схоже, порядок цифр не зміниться і у 2017 році, адже лише за перші 4 місяці в кримських портах зафіксована поява 112 іноземних суден, з яких 90%, звісно ж, окупаційні - російські. Причому присутність росіян постійно збільшується. Традиційно продовжують порушувати українське законодавство турецькі, румунські і болгарські судновласники, а от частка суден інших країн зменшується.

Якщо судно знаходиться у відкритому морі - зловити його практично неможливо. Інше справа, коли порушник «засвітився» в територіальних водах України, де його вже очікують наші ВМС та прикордонники. Утім за останні три з половиною роки кількість таких затримань можна на пальцях однієї руки (і то буде забагато) перерахувати.

Турецький суховантаж Kanton

24 березня 2015 року турецький сухогруз Kanton, що ходить під прапором острівної держави Тувалу, мав необережність зайти в Херсонський морський порт після того, як в липні 2014 року відвідав анексований Севастополь. Тут його ж і арештували. Сьогодні судно стоїть пришвартоване у Херсонському морському торговому порту.

Румунський суховантаж Sky Moon

30 листопада 2016 року, під час проходу по Дунаю румунський суховантаж Sky Moon, який до того «відмітився» в Криму, був затриманий співробітниками Держприкордонслужби. Операція затримання нагадувала справжній епізод з голлівудського фільму. Висадка оглядової групи на судно проходила в екстремальних умовах - вночі й на ходу. Оскільки, капітан проігнорував законні вимоги прикордонників зупинити судно й прийняти оглядову групу на борт. Зрозумівши, що покарання не відвернути, він наказав механікам зімітувати поломку машини. Однак спеціалісти Морської охорони прикордонного відомства швидко зрозуміли ці капітанські хитрощі та заявили готовність прийняти на себе керування судном для його конвоювання в найближчий порт України. У відчаї, капітан спробував скерувати судно на мілину, щоб гарантувати його нерухомість та не дати завести в порт. Побачивши загрозливий маневр, аби уникнути навігаційної небезпеки, українські прикордонники силоміць відсторонили капітана від керування судном, яке потім відбуксирували в територіальні води України та арештували.

Нагадаємо, що згідно вітчизняного законодавства, заходом в порти анексованого Росією Кримського півострова судновласники, капітани і екіпажі суден здійснюють злочин, передбачений статтею 332-1 Кримінального кодексу України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Згідно з нормами закону, члени екіпажу судна, що перебувають на його борту, потрапляють під адміністративну та кримінальну відповідальність за незаконний груповий перетин кордону та порушення порядку в'їзду на окуповану територію. І якщо звичайні члени екіпажу можуть відбутися серйозними штрафами від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700-5100 грн) або адміністративним арештом на строк до 15 діб, то судновласнику і капітану судна - не позаздриш: їм «світить» позбавлення волі на термін від трьох до п'яти років з конфіскацією транспортного засобу.

Після «голівудських» арештів суден-порушників поменшало. Злякалися?

Здавалося б, два арешти суден-правопорушників із трьох сотень - це такий «мізер». Але аналітики заспокоюють, навпаки, це дуже хороший результат. Адже це призвело до того, що в кримських портах суттєво поменшало іноземних кораблів, констатує в розмові з Укрінформом експерт з питань судноплавства в Чорному морі, голова наглядової ради Фонду Майдан закордонних справ, головний редактор інтернет-порталу BlackSeaNews Андрій Клименко.

«Фонд "Майдан закордонних справ" щоденно моніторить хто і коли зайшов у кримські порти, а потім передає усю інформацію про порушника компетентним органам. І як тільки судно-порушник "засвітиться" в українських територіальних водах - наші правоохоронці одразу його затримають. Про це добре знають добропорядні судновласники, які, після арештів турецького балкера Kanton і румунського суховантажу Sky Moon, бояться заходити в кримські порти. Вважаю, що це дуже хороший результат», - каже експерт.

Логічно задати питання: а що робити з суднами, у тому числі - російськими, які нагло продовжують ходити в кримські порти, не наближаючись до портів материкової частини України? Невже порушникам усе зійде з рук? «Ні, не зійде, - переконує Андрій Клименко. - Існують й інші механізми покарання». За його словами, згідно з міжнародними конвенціями, наша країна має право вимагати арешту кораблів-порушників морської блокади в будь-якій точці земної кулі. Однак, реалізувати подібні механізми непросто, оскільки до процесу необхідно залучати міжнародні суди. Робота в цьому напрямку іде, але не настільки швидко, як би нам хотілося.

«Щодо російських кораблів-порушників, то для них українська сторона готує "сюрприз". Ми знаємо, що флот компаній судновласників з Петербурга, Мурманська, Архангельська спокійно заходить не лише в порти окупованого Криму, а й у європейські порти, порушуючи міжнародні, зокрема й американські, санкції. І вже готуємо відповідну інформацію для фінансової розвідки США. А вже якщо американці зловлять ці компанії "на гарячому", то ті моментально отримають "чорну картку" від уряду США й заборону доступу до кредитів і рахунків не лише в американських, але й європейських банках», - каже експерт.

Санкції розоряють кримські морські порти

Не дивлячись на існуючі «дірки» для морського сполучення, Крим сьогодні, на думку експерта достатньо заблокований. Адже рішення українського уряду про закриття кримських портів та застосування міжнародних санкцій вже привело до повного паралічу Євпаторійського, Ялтинського та Феодосійського портів. Навіть росіянам не вдається «загрузити» їх роботою.

«Після блокади і санкцій Крим на 90-95% втратив морську складову, - каже Андрій Клименко. - В кримські порти практично перестали ходити іноземні судна, і тим більше - судна з України, які раніше ходили туди у великій кількості. Сьогодні щомісяця туди заходять приблизно 30-40 суден, переважно російських, а також невелика кількість турецьких, румунських і болгарських. Крім того, внаслідок дефіциту суден РФ змушена залучати на кримські маршрути судна, що належать судновласникам з "проблемних" держав, таких, як Ліван, Сирія, Єгипет та Лівія. Але навіть це не рятує ситуацію, тому що вантажообіг впав, виручка теж. Більш-менш у робочому стані залишається лише Севастопольський порт і, звичайно, Керченський - основний шлях з РФ до Криму».